Через всілякі дискримінуючи свята я щось затягнув з першим весняним постом. Виправляюсь. Почну традиційно із скарг.
Мабуть, перший і останній мій пост, де замість тисячі слів можна поставити одну картинку...
А ніяк. Черговий жаль за айтішною професією охопив мій гуманітарний розум. Програмістам башляють зазвичай в баксах і їм легше пережити валютне «битіє».
Українці вже привикли, що в державі вічний бардак. Так довго виборювали незалежність і так довго не можемо її фактично здобути.
«Люди рабы своих вещей. То, что ты имеешь, в конце-концов имеет тебя и становится твоим хозяином.»
Цитата із класичного вже «бійцівського клубу». Люди придумують речі, які б хотіли такі ж люди і працюють все життя, щоб їх отримати. Але не все так однозначно.
Якось так сталося, що людство починає забувати грані та межі. Нас стало занадто багато, тому одні інтереси породили інші, а при такому перенасиченні інтересів та ролей все скочується в хаос.
2011-2026 Всі права захищено.
При копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт myslinsky.org обов"язкове, інакше - знайду і руки відірву :)
Designed by Me (or not).
Головна | Контакти | Про автора
