Думки вголос

Люди злять сильніше за погоду

написав Владислав Мислінський



Хоч я і люблю холод, темряву і  грибок на стінах, проте це вже трохи занадто. Поки останніми тижнями і всі кричали у соцмережах про 50-ий день лютого та інше, у такому роді, мені було фіолетово. А от коли сьогодні мені в мордяку валила тонна снігу, поки я йшов в універ, з універу, в спортзал, з спортзалу(ага, ходжу в спортзал вже 2-ий місяць), то якось мене це взбісило до ручки злегка засмутило. Я люблю сніг, дощ і, навіть, град, проте коли при цьому віє вітер зі швидкістю 100500 метрів на секунду, то все задоволення від таких прекрасних явищ погоди втрачається.

Нав'язування релігійного світогляду в українських університетах

написав Владислав Мислінський


Для початку варто сказати, що Україна – це суто християнська країна і найближчим часом це, на жаль, не зміниться. Хоч в Конституції чітко вказано, що наша держава є світською, проте Конституції ніхто не дотримується.

В шкільні роки я часто стикався з релігійною пропагандою. Курс християнської етики хоч і не є пріоритетнішим за інші дисципліни, проте цей курс був, оцінка в атестаті за нього ставилася. Та шкільні роки мої вже минули і тому повертатися до цього не хочу, хоч проблема досі залишається в українських школах.

Нічна істерика

написав Владислав Мислінський


Раніше, коли я писав у блог, то спочатку текст набирав у ворді, де він автоматично кожні кілька хвилин зберігався і шансів його втратити практично не було. Та згодом, коли кількість постів знизилась, а лінь збільшилась, я почав писати просто у вікні додавання статті. Буквально 10 хвилин тому я дуже про це пожалів.

Написав величезну статтю, як я люблю. Написав, бачте, і тут гугл хромчик аварійно закрився. Коли хромчик знов запустився, була надія побачити відновлений текст, але хромчик відновив тільки вкладки. Набравши тремтячими від злості руками запит в гуглі, я зрозумів, що текст вже не повернути.

Перспективи життя в Україні

написав Владислав Мислінський


Сьогодні подумаємо над певними доволі містичними речами. Я вважаю, що хороше та райдужне життя в нашій країні має відноситись до розділу містики. Я вже не раз виказував своє невдоволення ситуацією в країні, проте от знов накипіло.

Скажімо так. Розпався радянський союз. Розпався не просто так, а через ряд помилок влади в управлінні країною. Влада просто забула, що народ як-не-як - це сила, і коли народу набридне таке ставлення, він рано чи пізно повстане. Ну та не будемо вдаватися в історичні деталі. Ну розпався і розпався, що поробиш? 

Утворилися начебто нові країни, стали незалежними. Ну як незалежними - парадом то продовжувала керувати Москва, правда вже неофіційно. Таким чином український народ отримав те, чого так довго бажав - формальну свободу. Ну от маємо ми молоду країну, яка щойно утворилася, що потрібно робити? Правильно, будувати громадянське суспільство на демократичних засадах, сконцентрувати всі потужності на побудові сильної економіки, будувати пристойну політичну владу.

Про сесію, кінець світу і Новий рік

написав Владислав Мислінський


Сьогодні я писав перший екзамен із п"яти. На щастя, завдання виявилися відносно легкі і хоч результатів ще нема, проте я фактично впевнений, що оцінка буде позитивною. Найскладніші екзамени ще попереду, сподіваюсь їх всіх здати з першого разу.

Це було на рахунок сесії. Тепер поговоримо про те, що зараз стало таким потужним мейнстрімом. Про кінець світу, звичайно.

По ідеї він має настати вже через три дні. Отак різко - бац і всі здохли. Та на превеликий жаль кінця світу не буде.

Зимові думки

написав Владислав Мислінський


Настав цей час. Час мінусової температури та пагорбів снігу, час гарячого чаю та мандаринок, час теплого одягу та рум"янцю на щоках, час холодних рук та маневрів на льоду. Час зими.

Я люблю зиму. Не так сильно, як осінь, але люблю її більше, ніж весну чи літо. Тільки взимку відчувається той комфорт теплої оселі, коли надворі хуртовина, тільки взимку можна залишитись зі своїми думками наодинці. Красиві візерунки морозу на вікнах... Сніжинки, які ловиш язиком і радієш, як в дитинстві.

Хоч зима і настала ще 2 тижні тому, проте пишу тільки зараз.


2011-2020 Всі права захищено.
При копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт myslinsky.org обов"язкове, інакше - знайду і руки відірву :)
Designed by Myslinsky Vladislav (or not).
Головна | Контакти | Про автора