І де ваші подорожі тепер?

Написано в Думки вголос
  • Переглядів: 82

Цю статтю я писав ще в кінці 2018 року, але якось ніяк руки не доходили опублікувати. І ось яка чудова нагода, ще й по тематиці підходить. Залишу оригінал (де ще ніхто не підозрював про коронавірус і відповідні наслідки), а потім вже допишу з контексту сьогодення. Поїхали.

Я вважаю, що подорожі часто переоцінюють. Я це й так давно підозрював, але тепер, після власного досвіду, можу сміливо таке писати. Подорожувати у наш час надзвичайно легко, часто не потрібно мати навіть великих бюджетів. Хоч добитися хорошого рівня комфорту без грошей практично нереально. Але для когось і сон в палатці на мурашнику в лісі при -20 за цельсієм — це хороший рівень комфорту. Все суб'єктивно.

Я веду до того, що подорожі приносять враження. Для когось це постійно яскраві враження, а для когось — буденні. Не можна стверджувати, що людина, яка все життя прожила на якомусь хуторі та не від'їжджала далі кількох кілометрів від дому менш щаслива, ніж та людина, яка протягом року встигає відвідати десять країн. Одна людина може приїхати з екзотичної країни з покер-фейсом, а інша отримає офігенні враження від мільйонної прогулянки по рідному місту. Тому не потрібно подорожувати тільки для того, щоб мати багато хороших фоток в інстаграмі чи розказувати про свої поїздки родичам та знайомим (хай заздрять, ага). Потрібно це робити тільки, якщо вам це справді подобається.

Особисто я не бачу в подорожах чогось екстра важливого. Це приносить задоволення, але не безмежне. А все тому, що враження від подорожей частково перекриваються необхідністю кудись йти, їхати, летіти, щось робити, збирати, планувати. А це не айс заняття для мене. І, як показують спостереження, значній частині людей такі речі приносять стрес. Деяким — навіть досить сильний, через який потім люди ковтають заспокійливі пігулки, або отримують нервові зриви.

Подорожувати справді легко. Я з телефону можу за кілька хвилин купити квитки на потяг та літак, забронювати готель, завантажити карту міста, в яке буду летіти і прокласти маршрут, прочитати загальну інформацію про місто у вікіпедії, переглянути і вибрати собі місця для відвідування, в тому числі кафешки, ресторани, музеї та пам'ятки. Для цього варто бути лише посереднім інтернет-користувачем, а не Магелланом. Розвиток транспорту робить саму подорож теж максимально швидкою та простою.

Ти сідаєш у таксі біля свого дому, їдеш на вокзал чи аеропорт, потім на таксі їдеш з вокзалу чи аеропорту міста призначення до готелю і от ти вже на місці. Це ж достатньо пішки пройти кілька десятків метрів (ну ок, сотень), а по-факту через деякий час ти вже за тисячу кілометрів від дому. Ну який тут романтизм першовідкривачів минулих століть? Та, можливо, я трохи перегинаю палицю. Подорожі часто справді незбагненно прекрасні. Бо вони дають певне відчуття дитинства — коли ти ще малий, але забрів в незвіданий район свого міста і з цікавістю розглядаєш все навколо. Та тоді це відчуття незвіданого було приправлене дещицею страху заблукати, бо ж гугл карт в ті часи не було. В сьогоденних реаліях же блукають лише людські душі, а не фізичні оболонки.

Можна додати собі азарту і подорожувати максимально бюджетно, зупиняючись у хостелах та вдома у невідомих людей з всіляких додатків, їздячи автостопом і літаючи виключно лоукостерами. Може це й весело для деяких, мені ж такого не зрозуміти. Та при будь-якій організації подорожі не забувайте, що популярні туристичні місця зовсім не такі привабливі, як на відредагованих знімках у глянцевих журналах та інтернет-сайтах про ті місця.

В підсумку хочу сказати, що буду радий, якщо в майбутньому випаде нагода кудись знову полетіти, але й не засмучусь, якщо не випаде. Варто просто робити те, що подобається та хочеться цієї миті, а не мислити нав'язаними суспільством догмами.

А тепер повернемося до 2020 року

Ну що тут сказати? В тому числі туристична "культура" винна в теперішній ситуації. Саме блядські туристи ніяк не могли зупинитися з січня місяця, коли вже почало пахнути керосином. Зараз можна винити китайців, американців, росіян чи масонів - яка тепер нахуй різниця? Де тепер ваші лоукости, безвізи і путівки за сто баксів? Сидіть в своїх єбенях і розважайтесь.

Не хочу зловтішатися, тьфу. Звичайно, колись кудись полечу, якщо не здохну я чи людство - але чому ж блять не робити це адекватно? Не тоді, коли це стільномоднопобагатому, а коли справді кудись і для чогось хочеш.

Неймовірне задоволення приносять дешеві скиглення соціоблядей, які раптом вияснили, що не можуть ужитися наодинці з собою. Думати боляче, правда? Тиша навколо виїдає залишки мозку? Тусовки, прогулянки, подорожі - такі ахєренні речі раптом виявилися недоступним відволікаючим фактором від власного піздєца в голові. Насолоджуйтесь.

Коментарі   
indragop
# indragop 09.04.2020, 09:33
Все правильно сказав.
Зараз всі мандри - для фоток.
При тому, що фотосесія починається із дзеркала вдома, поруч з валізою.

Люди кайфують не від мандрівки, а від думки про те, які класні будуть фотки. Можливо я теж помиляюся. Але як тоді пояснити той факт, що замість насолоджуватися прогулянками, вони залипають в телефон вибираючи фільтр на фото.
Відповісти | Відповісти цитуючи | Цитата | Скарга
Владислав
# Владислав 09.04.2020, 11:24
Та фотки - то ще можна зрозуміти, коли ти тревел-блогер і цим на хліб заробляєш. Але коли купують свої путівки і роблять терабайт фоток, які потім сотнями виставляють в соц мережах для десятьох лайків - оце дічь.
Відповісти | Відповісти цитуючи | Цитата | Скарга
Максим Пащенко
# Максим Пащенко 14.04.2020, 00:11
Натрапив на твій блог, бо шукав щось про життя у Франківську, планую пожити в ньому пару років, тимчасово змінити Львів, порівняти.

Дивні думки про подорожі. Я, останні роки, після безвізу одразу подався в мандри по кілька разів на рік. Летячи 2 міс тому на Кіпр, початок лютого, навіть в думках не було що та зараза добереться до України. Із часом отримати нові враження все важче і саме подорожі дозволяють отримати нові враження. Колись перетиналися в неті paschenkomax.co m
Відповісти | Відповісти цитуючи | Цитата | Скарга
Владислав
# Владислав 14.04.2020, 12:33
Привіт, про Франківськ в мене є стаття https://myslinsky.org/Minusi-zhittya-v-Ivano-Frankivsku.html з мінусами, загалом з того часу нічого не змінилося. Про плюси теж десь є стаття, але вже дуже стара, може напишу нову.

Стосовно думок - нехай дивні, але я впевнений, що так думаю не лише я один. Ти сам пишеш, що тільки подорожі тобі дозволяють отримати нові враження, ну а от мені - ні. Це просто відволікає на деякий час і все... Враження? Ну які враження? Якщо ти не ектрим-тревелер (що теж на любителя), то де можна набратися вражень - я хз. Варіації аеропортів, архітектури, готелів, кафешок і попсових туристичних місць? Ну такоє. Мені зараз проходження рдр2 на плойці доставляє більше вражень, ніж поїздка в Амстердам, для прикладу.

І уточню - я не критикую туризм як явище, я критикую бездумний туризм і туризм заради туризму, чим займаються 90% подорожуючих.
Відповісти | Відповісти цитуючи | Цитата | Скарга
Ізмайлова
# Ізмайлова 21.04.2020, 17:37
Власні думки це добре. Ну не потрібні вам подорожі - то Ок) А хтось без подорожей жити не може, тому то все дуже індивідуально. Хтось любить червоний колір, а ви любите синій, і пишите що червоний колір не поганий, але синій кращий. І взагалі не розумієте людей яким подобається червоний, і, якщо його не буде, то ок - синій же краще.
Відповісти | Відповісти цитуючи | Цитата | Скарга
Владислав
# Владислав 21.04.2020, 17:54
Моя нелюбов до умовного червоного кольору нікого не вбиває і взагалі нікого й стосуватися не може. А от надмірний бездумний туризм - може. Почитайте хоч трошки про овертуризм, якщо думаєте, що це я собі придумав нелюбов до подорожей без аргументів: https://inspired.com.ua/world/travel/shho-take-overturyzm-i-yak-vin-zminyuye-stavlennya-lyudej-do-podorozhej/
Відповісти | Відповісти цитуючи | Цитата | Скарга
Додати коментар


2011-2020 Всі права захищено.
При копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт myslinsky.org обов"язкове, інакше - знайду і руки відірву :)
Designed by Vladislav (or not).
Головна | Контакти | Про автора