Як розслабитись і не зважати на курс гривні?

- Переглядів: 1508
А ніяк. Черговий жаль за айтішною професією охопив мій гуманітарний розум. Програмістам башляють зазвичай в баксах і їм легше пережити валютне «битіє».
Та вибрано, шо вибрано. Вивчення законів в країні, де не діють закони то є дуже перспективна справа, а навчання при цьому на денному – ще один спосіб просрати ще більше року життя, яке можна було б присвятити:
- - Зароблянню грошей
- - Витрачанню грошей
- - Подорожам
- - Розслабоном
- - Побудові кар’єри
- - Побудові бізнесу
Та совкова ментальність суспільства гласить «закінчи школу, поступи у ВУЗ на самий безперспективний та популярний напрямок, разом з цим прокакай мішок грошей, отримай диплом і вбийся об стінку». Батьки думають, що роблять добро дітям, при цьому обмежуючи їх у виборі і виходить так, що ті діти просто тупо витрачають найкращі енергійні роки на тупу фігню, а енергію-то можна було пустити в правильне русло. І чогось досягти. Та де там.
Та продовжу про курс. Зараз у нас курс 34 гривні за долар. Ціни якось так шустро ростуть разом з доларом, що можна прифігіти. Добре хоч бензин дорожчає теж, а мені його не треба. От же пощастило.
Та ще й ціни на машинки в гривнях тепер бєшені. 21 листопада в мене вийшла чудесна статейка під назвою «За крок до зими». Там я вказав, що є собі така гарна машинка, під назвою Citroen C-Elysee, на той час вона коштувала 177 тисяч гривень в мінімальній комплектації. Знаєте скільки зараз? 313 тисяч. UPD 28.02.15: вже 397 тисяч (в 2013р. взагалі трошки більше 100 тисяч) Даремно я додав цю машину собі в цілі, тепер треба міняти на ржаву жигульку 80-го року випуску. От на неї може й назбираю.
Тепер доведеться взагалі забувати про імпортні товари. Тільки печалька виходить в тому, що вітчизняні товари складаються на 20-40% з імпортних комплектуючих, тому подорожчання далі буде.
Єдина манюня надія на початок березня і кредит МВФ. Надія така манюня, що її навіть не видно. Але в хаосі стресів та розчарувань треба вірити в краще. Тому розслабтесь і не зважайте.
"Батьки думають, що роблять добро дітям, при цьому обмежуючи їх у виборі і виходить так, що ті діти просто тупо витрачають найкращі енергійні роки на тупу фігню, а енергію-то можна було пустити в правильне русло."
Щодо третього абзацу - все правильно, 5 років життя і гроші на вітер. А ще потім більшість платять за те, щоб їх на роботу взяли
Ну якщо тепер 397 000, то кожен українець вже точно собі купить
Стрічка RSS коментарів цього запису