Тупість і правильність думок

Як то кажуть - є дві думки: моя і невірна. Кожен вважає свій світогляд безумовним, а досвід - беззаперечним. І якщо хтось чи щось почне спростовувати цю ідилію - все, блять, сістем ерор. Розриви шаблонів, смерть стереотипів, зіткнення галактик.

Я б не хотів, щоб люди перестали сперечатись, сваритись і вбиватись через повну фігню. Ні, тоді життя просто стане нудним - не чути як сваряться сусіди? Не читати в новинах про малолітніх суїцидників? Не круто. А от що я б хотів - щоб люди почали допускати варіант своєї неправоти, почали сумніватися у своїх поглядах. І такі люди є, але про них ви навряд чи щось знайдете в новинах. А чому? Бо маса любить категоричних.

Ненавидиш м'ясо і людей, які його жруть - категорично заяви про це світу. А ще краще - в агресивній формі. Ненавидиш цукрувати чай - насри в кружку опоненту і засмійся йому в обличчя! Бляха, та категоричність - це круто. В мене аж кров забурлила, так захотілося знову стати категоричним і безпросвітно тупим. Але я це написав так категорично, що...

Чому маса любить категоричних? Щоб поглинати її в себе і складати свою комбінацію:

• Феміністка - расистка - веганка - віруюча - консерваторка
• М'ясоїдний - ультраправий - антисеміт - асексуал

І таких комбінацій трильйони. А якщо ти не категоричний, що маса може почерпнути з твоїх думок? Тільки сумніви для власних. А люди платять різним коучам, слухають священників та читають скандальних журналістів, бо вони категоричні. Вони не дозволять вам сумніватися взагалі.

Варіативність наших думок та дій настільки велика, що я часто просто охрініваю. Трильйон способів завершити цю статтю, трильйон способів змінити своє життя, трильйон способів залишити все як є - ну хто ще може похвалитися таким вибором, як не люди? В підсумку ж вибір став тягарем і варіативність лякає до усрачки. Тому люди просто проковтують те, що їм більше подобається і вбивають свою головну особливість.