Думки вголос

Трохи мотивації і планів на літо

написав Владислав Мислінський

В кожної людини буває такий період, коли вона хоче просто покорити всі вершини, але не знає що для цього треба робити. А буває і так, що людина знає, що потрібно робити, але вперто далі лежить на дивані. От в мене ці два стани чередуються.

Потрібно іноді просто взяти волю в кулак і піти працювати. Працювати над собою, над якимось проектом, над якоюсь ідеєю, але працювати. Бо можна просто нічого не робити і себе картати.

Один із чинників успіху для мене є відсутність сну. Взагалі сон – це найгірший спосіб проводження всього життя. Але сон в певній мірі і найприємніша річ в світі. Тому поки я знайшов баланс у тому, що по буднях сплю мінімально, а на вихідних вирубуюсь. Хоча інколи організм здає позиції і вирубується вже днем п’ятниці. Я знаю, що нестача сну негативно відображається на загальному здоров’ї, але треба чимось жертвувати.

Сповідь пішохода

написав Владислав Мислінський

Всі чоловіки з глибокого дитинства запрограмовані на фанатизм від авто. Все-таки, автомобіль – це один з найбільших винаходів людства. Хоч тепер вже 2014 рік, але досі автомобілі не обросли крилами і автопілотом. Хоч автопілот вже і є від Google, проте на його впровадження піде ще чимало років.

Людина, яка не сиділа за кермом, ніколи не зрозуміє відчуттів при водінні машини. Це дивне відчуття легкості і захоплення, адже ти легким натиском ноги приводиш у рух півторатонний шматок заліза. А коли це ще й твоє авто, то відчуття ще кращі. Хоча звідки мені знати, адже в мене нема автомобіля.

Думки початку травня

написав Владислав Мислінський

Це буде чергова стаття ні про що. Тому можете сміливо тицяти хрестик на вкладці з моїм блогом. Я серйозно.

Так-от. Останні кілька місяців ми всі просинаємось вже не в Україні, а в гарячій точці Східної Європи. В це важко повірити, це важко було уявити ще якихось 6 місяців тому, але це правда. Тепер треба миритись із фактами і виживати.

Великі ігри маленьких людей

написав Владислав Мислінський

Я не великий школоподібний експерт у геополітиці, але про політику маю поняття і уявлення. Є дві категорії людей – ті, які хочуть керувати всіма і ті, які хочуть підкорятись. Логічно, що «підкорених» у кількісному вираженні більше.

Проте настають такі часи, коли «керівників» стає більше. А чим більше керівників, тим більше між ними суперечностей. І починається розподіл сфер впливу, економічні та інформаційні війни, справжні війни і ще багато всіляких речей, через які страждає група населення підкорених.

17 миттєвостей екзистенціалізму

написав Владислав Мислінський

Полистав я тут останні записи і зрозумів, що давно не філософствував. А я це діло люблю. Бо це однозначно заняття для лінивих, зайнятим людям нема коли думати нафіга вони живуть і взагалі що таке життя.

Загалом відсутність фізичної праці компенсується мозковою активністю. Оот. Що я хотів тут написати? За минулий тиждень нічого не сталося грандіозного, а політичні теми вже вкрай набридли. Хай вже пройдуть вибори 25 травня, може після цього хоч трохи заспокояться.

Весною мене, як завжди, тягне на подорожі. Але цього року хочеться просто зібрати величезний туристичний ранець, вийти з дому і піти в гори. І повернутись в найгіршому випадку за кілька тижнів, а в найкращому – ніколи.

Гудбай Крим

написав Владислав Мислінський

За все життя я був в Криму два рази. І обидва рази отримав негативне враження. Краєвиди вганяють в тоску, я не враховую ті мініатюрні шматки Криму, де все гарно і квітучо. Насправді переважний простір Криму – це пустеля.

Якщо подорожуючи Західною Україною можна спостерігати людей, такі-сякі будівлі, то в Криму і людей фіг побачиш і краєвиди із розвалених будинків наснаги не додають. Я зараз говорю дуже суб’єктивно, адже скласти враження про регіон з двох візитів доволі важко. Але кажу так як є – я б там не хотів жити хоча-б через жахливий клімат і обстановку.


2011-2020 Всі права захищено.
При копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт myslinsky.org обов"язкове, інакше - знайду і руки відірву :)
Designed by Myslinsky Vladislav (or not).
Головна | Контакти | Про автора