Чьокак, або як моє життя
Треба точно щось написати, бо діла не буде. Оновив дизайн блогу, а ніфіга не пишу – неподобство. Почну з дофіга позитивних новин, які цікаві і позитивні тільки для мене.
Треба точно щось написати, бо діла не буде. Оновив дизайн блогу, а ніфіга не пишу – неподобство. Почну з дофіга позитивних новин, які цікаві і позитивні тільки для мене.

Всім відома така схема життя. Всі думають, що так треба робити до скону і чекати мирно на пенсію. Хоча більшість людей негативно відноситься до такого способу життя, більшість так і живуть.

Вчора був чи не найспекотніший день з усіх, які я пам’ятаю. Померти хотілося особливо яскраво. Сьогодні вже пролився дощ і наче полегшало, хоча все рівно душно.

Апокаліптичний 2012-ий рік ознаменувався зовсім не катаклізмами, а моїм вступом в університет. Спочатку було весело й прикольно, а потім настала… штольня. Трохи про особливості студентського життя далі.

Загалом так – після вихідних потрібно знову рано встати, щось вивчити/зробити і отримати безліч головного болю. Але хіба у вас не було такого, що от наче понеділок, але насправді по відчуттях як п’ятниця?

Закінчився перший семінарський тиждень в універі і можна підбити маленькі підсумки. Зразу кажу, що жодної двійки ще не получив, але без негативних оцінок якось зовсім сумно.
2011-2026 Всі права захищено.
При копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт myslinsky.org обов"язкове, інакше - знайду і руки відірву :)
Designed by Me (or not).
Головна | Контакти | Про автора