Ніч найтемніша перед світанком

Через всілякі дискримінуючи свята я щось затягнув з першим весняним постом. Виправляюсь. Почну традиційно із скарг.

 

Скаржуся, що завтра перший семінарський день. Лекційний тиждень не змусив увійти в навчальне русло. А от від завтра починаються тяжкі студентські будні, які будуть тягнутися всю весну.

Все підсилюється творчою кризою, бо писати все важче. А головне правило для таких випадків гласить, що коли нема про що писати, тоді варто писати про те, що нема що писати. І саме тому далі буде загально тематична стаття на вільну тему по якості гірша за шкільні твори. А я любив писати шкільні твори.

Є певний позитив в моєму житті. Я рідше слідкую за новинами. Може це справді мій сталевий характер, а може просто в світі не відбувається нічого цікавого і на новинних сайтах я не затримуюся. Зате весь цей час пішов на сайти з курсами валют і автомобільні форуми. А речі ці неабияк пов’язані, бо ще з часів Тупака Шакура українці інвестували не тільки в МММ, але ще й в долар. І машини і квартири також продають за долар. Може того ми і жидобандерівські підноси і фінансує нас сам Баракабама.

Загалом є тільки два види прогнозів – всекапецьвсепропало і всебудедобре. Я між ними балансую кожного дня, розуміючи, що перший варіант реалістичний, але в другий варіант хочеться вірити. Адже ніч найтемніша саме перед світанком.

Тому треба якось збадьоритись і чекати на той світанок, при цьому роблячи все можливе для його швидшого настання.