Думки вголос

Завтра їй виповниться 4 місяці. За майже півтора місяця, поки вона у мене, Хейлі виросла десь у два рази. Бігає, грається, спить – активне і життєрадісне кошеня, повна моя протилежність J.

Робить збитки часом, проте несуттєві. Бігає по квартирі зі швидкістю світла, хоч і розігнатись-то толком нема де. Любить сидіти на вікні та спостерігати за голубами, які сідають на підвіконня. Хижак, що тут скажеш. Взагалі класно було б виростити її до розмірів тигра, навчити ричати  і ходити з нею по вулиці.

Поки чергове літо минає, я напишу щось в блог. Не гоже просто так брати і не писати. Іноді ця писанина дозволяє заспокоїтись, знайти баланс та рівновагу в житті. В житті, яке має свій кінець.

Сьогодні мене зацікавила тема безсмертя. В книгах та фільмах можна спостерігати безліч прикладів, коли люди безсмертні. Зазвичай вони не просто безсмертні, а ще й мають якісь суперсили. Ну треба ж для фільму придумати щось цікавіше, ніж просто історію про чувака, який фіг колись здохне.

В кожної людини настає момент, коли вона хоче поїхати світ за очі. Відірватися від буденних клопотів, кинути всі справи і гайнути куди-небудь. Зазвичай ми про це мріємо, проте завжди знаходимо відмовки.

Основна причина, через яку більшість українців не подорожує – відсутність грошей. І тут я погоджусь лише частково, адже історія знає чимало випадків та чимало людей, які обходили всю земну кулю з вітром в кишенях.

Це, звичайно, дуже сміливі та відчайдушні люди і я ними щиро захоплююсь. Проте таких людей досить мало, потенційним туристам потрібен комфорт та безпека. Такі туристи не шкодують грошей на гарну подорож – летять бізнес-класом, живуть в номерах люкс в 5-ти зіркових готелях. Одна з найбільших переваг в багатстві – ви можете поїхати куди заманеться. Я взагалі ніколи не зрозумію пристойно забезпечених людей, які ніколи не були за межами своєї ж країни.

Раптом згадав, що ні разу не писав в блог про славу. Треба виправляти ситуацію, тому цініть наступні рядки.

Загалом слава – явище досить обширне та відносне. Є грандіозна слава, а є і локальна. Є негативна слава та позитивна. Поговорімо про славу загалом.

Мені цікаво, а чи є людина, яка ні разу не уявляла себе відомою на увесь світ? Ще з дитинства багато дітей мріє стати відомими акторами, музикантами та письменниками. Колись діти хотіли бути космонавтами – в той час, коли перші космонавти були надзвичайно популярні, а це ще за часів холодної війни між США та СРСР.

Хоч я і люблю холод, темряву і  грибок на стінах, проте це вже трохи занадто. Поки останніми тижнями і всі кричали у соцмережах про 50-ий день лютого та інше, у такому роді, мені було фіолетово. А от коли сьогодні мені в мордяку валила тонна снігу, поки я йшов в універ, з універу, в спортзал, з спортзалу(ага, ходжу в спортзал вже 2-ий місяць), то якось мене це взбісило до ручки злегка засмутило. Я люблю сніг, дощ і, навіть, град, проте коли при цьому віє вітер зі швидкістю 100500 метрів на секунду, то все задоволення від таких прекрасних явищ погоди втрачається.