Робочовчальні будні

Закінчився перший семінарський тиждень в універі і можна підбити маленькі підсумки. Зразу кажу, що жодної двійки ще не получив, але без негативних оцінок якось зовсім сумно.

В робочий режим так і не увійшов та й взагалі не знаю чи колись увійду. Сон знову стає розкішшю, а мішки під очима виростають. Ще й дощ падав кілька днів підряд.

Дощ як явище я люблю, а от болото – то капєц яка хрінь. Не знаю чи то така моя особливість, чи співпадіння, але при мінімальному болоті обидві штанки заляпуються по коліна. Хоч ходжу я наче нормально, як і всі люди…

По всіх законах підлості з початком навчання роботи стало більше, а часу – менше. Для організації праці навіть згрупував по категоріях закладки в хромі і зробив собі окрему html-сторінку у якості стартової. Проте для більшої ефективності потрібно, звичайно, делегувати частину роботи іншим людям.

Може так і зроблю, але для цього потрібні більші можливості і ресурси. Поки я можу впоратись і сам, враховуючи, що делегування – це завжди ризик (людський фактор) і втрати (фінансові і по якості). Та й взагалі існує золоте правило «Хочеш зробити щось якісно, зроби це сам».

Для успіху потрібно бути ефективнішим, раціональнішим і швидшим. Навіть коли зайду в інтернеті по інерції на якийсь новинний сайт чи соціальну мережу, в голові зразу виникає питання – нащо? І я швидко виходжу і повертаюся до роботи, бо знаю, що можу використати свій час з більшою користю. А читання всілякої єресі (развлєкалова) не додасть мені розуму чи досвіду.

Одним словом, треба пахати як Стахановець з єдиною суттєвою різницею – вкалувати треба на себе і для себе.