Навчальна проза

Чому я не написав на початку вересня про своє навчання? А тому, що були два лекційних тижні, які є таким собі продовженням канікул. Враження про нові предмети ще остаточно не склалось, проте вже можу сказати, що філософія буде улюбленим предметом на 2 курсі :)

Таке враження, що викладачі з кожним курсом ставатимуть все серйознішими та крутішими. Всі до одного приходять в костюмах і вміють гарно говорити. Дехто краще говорить, дехто гірше, але загалом все доволі цікаво. Правда ще не знати хто з них трапиться моїй групі на семінарських заняттях, тому будемо вивчати ще кілька нових облич.

Повертаючись до роздумів річної давності я й досі не вважаю, що освіта в університеті може зробити з тебе людину. Самі знаєте як то у нас – якщо є диплом, ще не значить, що ти його заробив чесно. Ті, хто хочуть вчитись – вчаться, ті, хто не хочуть вчитись, але хочуть диплом – платять, ті, хто нічого не хочуть – покидають стіни навчального закладу після 1-2 сесій. Хтось каже, що в нас крутіша освіта, ніж закордоном, бо складніша. Проте мені здається, що краще дещо легша освіта без корупції, ніж складна освіта, яка легко купляється.

Однаково піти працювати за спеціальністю, та ще й в такій сфері, як юриспруденція є чимось з області фантастики. Проте, як сказав нам нещодавно один викладач – юриспруденція може просто допомогти в реальному житті. Насправді ми всі фактично щодня стикаємось із законами, просто усвідомлюють це не всі. Захистити свої права теж можуть далеко не всі. Так, в нас не еталон країни, в якій дотримуються всіх правових норм, проте надія є. Та ще й в світлі останніх новин.

Це я про вступ України до ЄС. Я не дуже слідкую за новинами, телевізор не дивлюсь вже давним-давно, проте в інтернеті інколи якась новина може й до мене дійти. Пам’ятаю, що років 3-4 тому назад якось бачив новинний сюжет, де було вказано, що в підсумку Україна може сподіватись на вступ до ЄС тільки через 10, а то й 15 років. Я й не дуже сперечався із такою думкою, враховуючи стан країни. Тому для мене така новина виявилась дещо несподіваною. Та вже побачим, як то буде і чи буде взагалі.

А завершуючи тему освіти слід сказати, що не все так погано. Інколи, між підготовкою до семінарів та самими семінарами буде 5 хвилин на прийом їжі. Інколи викладачі будуть відпускати нас за 30 секунд до дзвоника на перерву. Інколи ми зможем поспати…на лекціях. І колись, можливо, ми зможемо таки отримати непотрібний шматок пластика і вийти в широкий та чудесний світ безробіття та масових самогубств.

На десерт новий кліп Емінема, щоб не так сумно було: