Хеллоу всім у 2015-му. Перший тиждень року видався надзвичайно важким для шлунку. Я хоч і не люблю всі ці свята, але тонни смачної їжі все перекреслюють.
Не буду розділяти підсумки аж на дві (1 і 2) статті, як я це робив у 2013-му. Проте цей рік, варто визнати, був одним із найепічніших років взагалі.
В мене взагалі весь рік вписується в одну фотографію, яка розміщена зверху статті. Я ще коли дивився на цю вивіску онлайн через Громадське, то вже передчував щось неладне…
Є у мене тепер така розвага – вмикати телевізор (хоч не вмикав його кілька років до 2014-го) і переглядати красиве і динамічне ток-шоу під назвою телеканал «Рада».
Напишу щось трохи по науці. Одним словом – один екзамен я вже завалив, залишилось завалити ще три. Адміністративне процесуальне право якось із самого початку склало враження найзануднішого предмету в історії Всесвіту.
Взагалі цілі на цей рік я ставив не дуже складні, тому більшість і виконав. Треба признатися, що складання списку цілей не надто підштовхнуло мене до працьовитості, але тепер хоч можу бачити куди мені рухатись далі.
Пересічні громадяни мало цікавляться економікою. Основне зацікавлення приходить тільки тоді, коли національна валюта падає, а ціни зростають. За останній рік чимало українців стало набагато підкованішими в економіці, ніж раніше. І я в тому числі.
Жив я собі і не тужив, поки одного дня мене не сповістили, що я отримав нагороду. Виявляється, що блогерам настільки нудно, що вони придумали самі собі нагороду і передають її далі. Чисто технічно – це естафета, але то звучить не так пафосно, як нагорода. Суть капєц яка оригінальна – ви отримуєте естафету від особи, яка в свою чергу отримала цю естафету і маєте передати її 11-ом блогерам. При цьому ви отримуєте 11 питань, на які маєте відповісти і складаєте свої 11 питань іншим блогам.
Погортавши сторінки блогу можна дійти висновку, що більшість моїх записів сумні, депресивні, агресивні і взагалі досить типові для блогера, якого ніхто не читає.
Навіть коли в моєму житті все йде чудово, я однаково не можу сприймати все «позитифненько», бо знаю, що життя готує ще чимало випробувань і перешкод. Я б не сказав, що я песиміст… Скоріше реаліст. Задоволення від життя можна отримувати і не шкірячись кожному зустрічному.
2011-2026 Всі права захищено.
При копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт myslinsky.org обов"язкове, інакше - знайду і руки відірву :)
Designed by Me (or not).
Головна | Контакти | Про автора
