Знаю, що сьогодні веселий день, але тему вибрав я серйозну :). Кожен Інтернет-користувач рано чи пізно стикається з проблемою звертань в мережі. З однієї сторони лунає фраза «В Інтернеті всі рівні», а з іншої – «Потрібно мати повагу». Можна часто спостерігати на форумах, що коли один «тикає» іншому, інший може образитись. І часто можна побачити відповіді типу: ти хоч знаєш кому тикаєш? А погортаймо ще кілька форумних сторінок і знаходимо виключно спілкування на Ви і бачимо, наскільки таке звертання ускладнює спілкування. Коли звертаєшся на Ви завжди є якась напруга.

Таке, здавалося б, просте запитання… Але ні. Здається відповідь теж проста: коли починає писати. Але ця відповідь невірна. Ну створила людина блог, ну почала писати в блог статті… Це ще не робить її блогером. Чисто моя думка полягає в тому, що людина перетворюється на блогера, коли відчуває віддачу від відвідувачів. Коли я бачу, що мої пости читають та ще й коментують  я усвідомлюю себе блогером. Нехай і невеличким блогером у світі інших відомих і популярних блогерів, для яких мої відвідувачі – крапля в морі, але блогером. Саме це є основним стимулом для блогера. Хоча стимул частково залежить від характеру та амбіцій. Для когось сто відвідувачів в день – це мало, адже він розраховує отримувати прибуток, а не задоволення. А для когось і десяти вистачить для зігрівання серця. Тепер можна робити висновки про більшість людей.

Доброго дня всім читачам блогу myslinsky.org! Після створення свого тематичного блогу, я просував його посиланнями з ГГЛ та обміном кнопками. Як я вже писав, це принесло результат. Яндекс дав моєму сайту 10 Тиц. Але радів я недовго, бо через кілька днів Яндекс провів доАп і забрав десятку Тиц назад. На мій лист Платон Щукін відповів приблизно так:

Нещодавно я вже писав про соціальну мережу вконтакті. Тепер я опишу як вконтакті жере наші гроші. Здавалося б невинна ні в чому соціальна мережа, якій достатньо заробляти на розміщені реклами. Але ж ні! Потрібно придумати свою «валюту» та цілком непотрібні речі, які за неї продавати. Мова йде про славнозвісні «голоси». Разом із голосами з*явилась і мода на них. Тепер можна бути крутішим за друзів всього за кілька десятків гривень! Ну порадувався тиждень і тут бачиш, що друзі теж на таке діло не жаліють грошей. І тут починається… Кілька років тому в програмі ТСН вийшов репортаж про те, як підліток(з України), взявши мамин «безлімітний» робочий мобільник наслав платних смс заради голосів на кілька десятків тисяч гривень! Звичайно, тепер матір безоплатно працює на роботі, щоб покрити борги. Це ж яким треба бути придурком!

В кінці 2010 року я вирішив придбати собі нетбук. Мені завжди не вистачало чогось зручного та мобільного. Вибрав я досить швидко. Витратив кілька днів на прочитання сотень коментарів до різних моделей, їхніх характеристик та іншої пурги. Для чого мені потрібен нетбук? Перше, що спало на думку – мені через рік поступати у ВУЗ, а така річ зайвою в навчанні не буває. Також я часто роз*їжджаю між Богородчанами та Івано-Франківськом, а ПК у мене тільки в Богородчанах.