Трохи про економіку
- Переглядів: 1763
Пересічні громадяни мало цікавляться економікою. Основне зацікавлення приходить тільки тоді, коли національна валюта падає, а ціни зростають. За останній рік чимало українців стало набагато підкованішими в економіці, ніж раніше. І я в тому числі.
Загалом вся світова економіка більше похожа на велику гру. Люди випускають якісь папірчики і придають їм ціну. І тут є дуже багато аспектів.
Раніше мені було якось дико пофіг на всі ці приколи. А потім стабільний долар по 5.05 почав коштувати 8. Люди з доларовими кредитами в 2008 році почали розуміти, що не можна так просто брати і радіти життю в цій країні. Тепер ми маємо 16 гривень за долар офіційно і 18 – на чорному ринку.
В принципі зрозуміло – країна опинилася в центрі світових новин. Революція, забрали Крим, війна на сході, вибори. Ясен фіг, що ніякої процвітаючої економіки і бути не може. Хоч і у новій ВРУ є досить багато достойних людей (ну йо-ма-йо, хто б подумав, що Ярош буде в Раді?), проте вони всі новачки. Вони тільки зараз вливаються у велику брудну гру під назвою «політика», тому саме найближчим часом всі ці люди реально безсилі.
Прикол в чому. Кажуть, що буде дефолт, якщо нам хтось не зичне 15 лярдів баксів. Чесно кажучи, з якогось боку справедливий дефолт здається кращою перспективою, ніж стан «підвішення», коли ніхто не знає, що буде далі. Через дефолт можна буде справді реально оновити владу, щоб ніяких опозиційних блоків ака регіоналів в головному законодавчому органі взагалі не було. Тоді їх просто фізично не залишиться – більшість з них загинуть солодкою смертю в сміттєвому баці.
Так, вся країна мінімум на 2-3 роки затягне пояси і буде жерти хліб з водою. Хоча не вся. І далі з якогось хера я буду бачити сотні дорожезних іномарок на вулицях Франківська. Багаті не зникнуть, просто «чесні багаті» не зможуть вижити, а всі інші залишаться.
Всюди злорадствують над Росією. Типу нафта падає і рубль падає. Капєц яка радість. У сусіда срака – на душі радісно. Якщо така економічна ситуація заставить сусіда забратися нафіг з нашого городу, то окей – це виправдані жертви. Але якщо ситуація не зміниться – тоді який взагалі у всьому сенс?
Взагалі тіпічні ватники думають, що це всесвітня змова, але вони не шарять, що ціна на нафту падає через ряд об’єктивних причин і неприязнь Заходу до Росії тут фактично ні до чого. Видобуток не скоротили, нові родовища відкриті, сланцевий метод прогресує, альтернативні джерела набирають популярність, збільшення виробництва в Китаї нема – ну що ви ще хочете? А під роздачу потрапила на лише Росія, але й інші країни-експортери нафти. Але вони не вимахуються і закладають в свої бюджети реальну ціну на нафту. Та й сама економіка в них не настільки залежить від чорного золота, як у Росії. Це виключно проблеми Московії, що вона не змогла на піку розвитку зробити свою економіку незалежною.
У 2008 році була схожа ситуація, проте тоді банки завалили ліквідністю і в підсумку вони змогли вигребсти. А тепер Росії гроші ніхто не дає, рубль підтримувати не буде чим вже через 7-9 місяців, капітал весь витікає. І вихід зараз тільки один – почати вести дипломатичну політику, що з великим скрипом Росія і починає робити. Проте ну дуже з великим скрипом.
Паралельно в Україні все набагато гірше, проте нас підтримують фінансово. А щоб таки продовжували нам давати гроші, треба провести реформи. А щоб провести реформи, треба, щоб у ВРУ не рикало зборище бабуїнів, а ефективно працювали люди. Нацбанк побачив, що люди проковтнули «плаваючий» курс і починає далі офігівати.
Вони просто грають з людьми. «Спочатку ми різко знецінимо гривню. Опа, погалділи людішки трохи і забили. Ніби революцій ніяких не пішло. Трошки спускаєм курс протягом 2-3 тижнів. І тепер поступово підвищуємо до того часу, поки люди не прийдуть з вилами». І ніхто не знає, коли будуть нові коктейлі молотова і вили – на курсі 20, чи на курсі 40, тому й дозволяють собі гратися.
В мене взагалі таке відчуття, що коли за місяць шось заробляєш – воно зразу настільки знецінюється, що я просто виходжу в нуль. А прочитавши програму тотальної економії від Кабміну я взагалі сидів трохи в шоці. Загалом переважна більшість кроків там правильні, але деякі просто антигуманні і передбачити майбутню реакцію населення на них не так вже й складно.