Думки вголос

Піратство і чиста совість

написав Владислав Мислінський

Признайте вже те, що ви хоч раз в житті користувались неліцензійним програмним забезпеченням, слухали музику і дивились фільми нелегально. Робили це всі. Я це теж роблю регулярно.

Роблю і каюсь. Я відношуся до тієї рідкісної категорії людей, яка не проти платити гроші за інтелектуальну власність. З віком совість гризе все сильніше і я почав з малого – платні додатки для смартфону я вже купляю, а не качаю ламані версії. Та я розумію, що це дрібниці, бо ті додатки коштують копійки. А як щодо ліцензійної вінди та інших потужних програмних розробок? Чесно признаюсь, що зараз на ноуті в мене неліцензійна вінда і софт. Проте в мене є виправдання – я студент. А бідні студенти не можуть платити в теорії цілу свою стипендію за якусь програмку. І це при тому, що стипендії в мене нема.

Після цього виправдання тягнуться сотні інших. Країна в нас така, зарплати низькі, рівень життя людей жахливий, кому тут софт купляти? Гаразд, частково я погоджусь, адже реально заплатити за вінду сотню баксів українцю чи американцю – різниця велика. Проте однаково совість мучить. Раз так хочеться бути чесним – чому б не юзати щось безкоштовне? Лінукс, наприклад. Ех, якби ж то.

Життєвий звіт за вересень

написав Владислав Мислінський

Почався жовтень, а з жовтнем почався дикий холод. Не пригадую, щоб колись було так холодно ще в кінці вересня. Сьогодні навіть пару сніжинок пролетіли повз мене і запахло зимою, хоч насправді та зима була зовсім нещодавно. Глобальне потепління перетворюється в глобальне похолодання і мені це подобається. Однаково краще і спокійніше жити в прохолодному кліматі, ніж жаритись на сонці. Навіть можна демографічно прикинути, що народи півночі ментально набагато спокійніші, щасливіші та розсудливіші. Просто на мозок не тисне спека.

А тим часом закінчився вересень - перший навчальний місяць в моєму універі. Це тільки початок, тому казати чи навчання почалося вдало, я не буду. Хоч почалося воно непогано і бадьоро. Загалом, як я раніше писав, нові предмети таки цікавіші, ніж ті, що були на першому курсі. Проте кількість матеріалу більша, що трохи засмучує. Добре хоч поки ми не вчимося по суботах, бо це реальна жесть. Мій організм просто повільно помирає від того, що я змушений щоранку так рано вставати. Спочатку я позіхав на перших парах, а тепер позіхаю цілими днями. І головне, що якою б цікавою не була лекція, чи яким би важливим не був семінар, інколи наступає така хвиля сонливості, що я ледь не валюсь на парту. Очі просто закриваються і все.

Навчальна проза

написав Владислав Мислінський

Чому я не написав на початку вересня про своє навчання? А тому, що були два лекційних тижні, які є таким собі продовженням канікул. Враження про нові предмети ще остаточно не склалось, проте вже можу сказати, що філософія буде улюбленим предметом на 2 курсі :)

Таке враження, що викладачі з кожним курсом ставатимуть все серйознішими та крутішими. Всі до одного приходять в костюмах і вміють гарно говорити. Дехто краще говорить, дехто гірше, але загалом все доволі цікаво. Правда ще не знати хто з них трапиться моїй групі на семінарських заняттях, тому будемо вивчати ще кілька нових облич.

Повертаючись до роздумів річної давності я й досі не вважаю, що освіта в університеті може зробити з тебе людину. Самі знаєте як то у нас – якщо є диплом, ще не значить, що ти його заробив чесно. Ті, хто хочуть вчитись – вчаться, ті, хто не хочуть вчитись, але хочуть диплом – платять, ті, хто нічого не хочуть – покидають стіни навчального закладу після 1-2 сесій. Хтось каже, що в нас крутіша освіта, ніж закордоном, бо складніша. Проте мені здається, що краще дещо легша освіта без корупції, ніж складна освіта, яка легко купляється.

Хейлі росте, я старію

написав Владислав Мислінський

Завтра їй виповниться 4 місяці. За майже півтора місяця, поки вона у мене, Хейлі виросла десь у два рази. Бігає, грається, спить – активне і життєрадісне кошеня, повна моя протилежність J.

Робить збитки часом, проте несуттєві. Бігає по квартирі зі швидкістю світла, хоч і розігнатись-то толком нема де. Любить сидіти на вікні та спостерігати за голубами, які сідають на підвіконня. Хижак, що тут скажеш. Взагалі класно було б виростити її до розмірів тигра, навчити ричати  і ходити з нею по вулиці.

Який сенс безсмертя?

написав Владислав Мислінський

Поки чергове літо минає, я напишу щось в блог. Не гоже просто так брати і не писати. Іноді ця писанина дозволяє заспокоїтись, знайти баланс та рівновагу в житті. В житті, яке має свій кінець.

Сьогодні мене зацікавила тема безсмертя. В книгах та фільмах можна спостерігати безліч прикладів, коли люди безсмертні. Зазвичай вони не просто безсмертні, а ще й мають якісь суперсили. Ну треба ж для фільму придумати щось цікавіше, ніж просто історію про чувака, який фіг колись здохне.

Коли єство рветься в далечінь

написав Владислав Мислінський


В кожної людини настає момент, коли вона хоче поїхати світ за очі. Відірватися від буденних клопотів, кинути всі справи і гайнути куди-небудь. Зазвичай ми про це мріємо, проте завжди знаходимо відмовки.

Основна причина, через яку більшість українців не подорожує – відсутність грошей. І тут я погоджусь лише частково, адже історія знає чимало випадків та чимало людей, які обходили всю земну кулю з вітром в кишенях.

Це, звичайно, дуже сміливі та відчайдушні люди і я ними щиро захоплююсь. Проте таких людей досить мало, потенційним туристам потрібен комфорт та безпека. Такі туристи не шкодують грошей на гарну подорож – летять бізнес-класом, живуть в номерах люкс в 5-ти зіркових готелях. Одна з найбільших переваг в багатстві – ви можете поїхати куди заманеться. Я взагалі ніколи не зрозумію пристойно забезпечених людей, які ніколи не були за межами своєї ж країни.

Поисковый анализ сайта
2011-2017 Всі права захищено.
При копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт myslinsky.org обов"язкове, інакше - знайду і руки відірву :)
Designed by Myslinsky Vladislav.
Головна | Контакти | Про автора