Шалений Макс: дорога люті - фільм, в якому не хочеться нічого змінити
- Переглядів: 2156
Якось так трапляється, що на хороші фільми я потрапляю спонтанно. Тобто я взагалі не чекав роками фільм, навіть не знав, що його будуть знімати. Так було з «Гравітацією» в 2013 році, так було з «Загубленою» і «Інтерстелларом» в 2014 році, а 2015 рік відкривається «Шаленим Максом».
Перелічені вище фільми я відношу до категорії, яка дає враження. Потужні враження. Тобто незалежно від жанру, сюжету чи якихось недоліків фільму – він справив на мене сильне враження, це головне.
Шалений Макс дійсно віщував шаленство ще по самому трейлеру, але одночасно з тим я подумав, що це черговий екшн-фільм, який заворожує картинкою і вибухами. Черговим він не виявився.
Я не бачив попередніх трьох фільмів серії, які випускались у 70-80-их роках минулого століття з Мелом Гібсоном в головній ролі. Я й не був добре ознайомлений із всесвітом Макса, але це виявилось зовсім неважливим.
Спочатку фільм інтригує тим, що взагалі не розумієш що відбувається. Тут і дика психодєліка і дивний суспільний устрій, гидкі персонажі і пустельна атмосфера. Та довго роздумувати що й до чого не доводиться – майже зразу починається погоня. Погоня, яка фактично триває 2 години на екрані, але протягом якої старієш на 2 роки.
Том Харді у головній ролі крутий, але вийшло так, що Шарліз Терон поголена налисо стала ще крутішим персонажем.
Фільм кожної миті несе в собі щось метафоричне і філософське. І неймовірна атмосфера. Особливо момент входження в хмару піщаної бурі. Подібна атмосферність була частково проявлена і в Годзіллі минулого року, але лише частково. А тут цілий фільм.
Останні 20 хвилин фільму просто зривають башню. Напруженість колосальна, швидкість ще більша. Ніколи не думав, що можна отримати настільки багато драйву і переживань від фільму такого жанру. А постапокаліптичні тачки – це взагалі кайф для очей.
І після виходу з кінотеатру в голові ще годину крутиться фраза "Який чудовий день" і перед очима цей надзвичайно крутий момент.
Ну а для завершення сухі факти. Шалений Макс – п’ятниця, другий день прем’єри, оцінка по імдб 9.0, по кінопошуку – 8.6 – крім нас ще людей 7-8 в залі, ажіотажу на вихідні майже нема. 50 відтінків сірого – всі дні прем’єри, оцінка імдб – 4.2, кіно пошуку – 4.4 – три тижні показу мінімум по 6-7 сеансів в день – кожен зал забитий на 90-100%. Я не хочу жити на одній планеті з цими людьми.
Ставити цю убогість у один ряд з Інтерстеларом (теж, до речі, далеко не шедевром) - це ганьба :)
Стрічка RSS коментарів цього запису