Недоліки денної форми навчання

Написано в Думки вголос
  • Переглядів: 1370

Апокаліптичний 2012-ий рік ознаменувався зовсім не катаклізмами, а моїм вступом в університет. Спочатку було весело й прикольно, а потім настала… штольня. Трохи про особливості студентського життя далі.

 

Перший курс юридичного загалом складний і в студентів намагаються якомога швидше запхнути побільше непотрібних знань. Особливо після школи в новий формат навчання втягнутися спочатку було складно, але з часом наче всі привикли.

Другий курс чимось нагадував 10-ий клас школи. Такий же відносно легкий і безпроблемний. І тут пішов третій курс, а з ним все «найцікавіше».

Нагрузка почалася скажена. Розклад нам складають з урахуванням можливості відбору всього вільного часу. Тобто ставлять, до прикладу, першою і четвертою парою семінари, а 2 і 3 – лекції. Чисто теоретично такий розклад мав би стимулювати студентів частіше відвідувати лекції, але якось то не подіяло. Половина прогулює, бо прогулює, а інша половина лекційний час витрачає на підготовку до другого семінару, бо все встигнути дома нереально.

Я взагалі не бачу якогось хоч мінімального результату від лекцій. 80 хвилин + ще 80 студент не може бути сконцентрований і впитувати в себе новий матеріал, тому добра половина аудиторії перші 10 хвилин слухає викладача, а решту 70 – завтикує в свої телефони і планшети. Ефект від такого навчання наближається до нуля, а обсяги прокаканого часу – до безмежності.

Одиниці можуть нормально сприймати лекційний матеріал у пересічного викладача (про супер-пупер викладачів не кажу, бо таких дуже мало). Мені взагалі простіше просто прочитати той матеріал перед семінаром і піти відповідати, ніж сприймати все на слух.

Постійні безкорисні лекції – це один із найбільших недоліків денної форми навчання. Далі йдуть семінари.

Семінари загалом – не найгірше, що може бути. Зазвичай викладачі два рази підряд не питають, тому на половину семінарів взагалі можна не готуватись, але потім сутужно прийдеться на сесії. До кожного викладача потрібен особливий підхід. І якщо раптом ти опиняєшся в чорному списку, то проблеми гарантовані. Мене зазвичай всі люблять, бо я дуже скромний і милий хлопчик, але є такі персонажі, які самі провокують викладачів. Хоча деколи й викладачі провокують студентів.

Часу з кожним семестром все менше і менше. Можливо, частково це через те, що обсяги роботи за останній рік в мене різко збільшилися, а можливо також і через те, що перед третім курсом я пішов в самостійне плавання і тепер живу окремо від родичів. Певно взагалі б не вигрібав жити сам, але раптом прийшла дівчинка з великими красивими очима і відтоді ми живемо разом.

А якість життя завжди хочеться покращувати, назбирати на запорожець теж якось треба. От і все йде до того, що на четвертий заключний курс буду переводитись на заочку. На дипломі форма навчання взагалі не пише, вказана вона лише в додатку, який взагалі мало кого цікавить. Про якість отриманих знань можна теж посперечатися – з одного боку з денних форм виходять тупі пробки, а з іншого боку на заочках часто вчаться ті, які вміють самоорганізуватись та ще й поєднати це з роботою.

Звичайно, це моє рішення не поверне мені трьох років життя, які я провів марно просиджуючи штани, проте хоч останній рік я сподіваюся поєднати з чимось серйознішим.

Додати коментар

Security code
Оновити

Поисковый анализ сайта
2011-2017 Всі права захищено.
При копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт myslinsky.org обов"язкове, інакше - знайду і руки відірву :)
Designed by Myslinsky Vladislav.
Головна | Контакти | Про автора