Навіть тоді писав я краще

Написано в Думки вголос
  • Переглядів: 1045

А поки Франківськ тимчасово перетворився на Лондон, можна трохи позгадувати минуле. Рівно рік тому я написав пост, у якому жалівся на прихід холодів. Цього ж року ситуація майже та сама – під кінець вересня та на початку жовтня температура різко впала.

 

Навіть тоді писав я краще. Згадав у тій статті про виграні навушники, а значить вже рік, як вони мені служать. Знаю людей, в яких навушники ламаються не рідше, ніж раз в три місяці.

Особливо порадувала фраза «у світі знов якась чепуха відбувається», а тоді я навіть не підозрював, наскільки зміниться країна за якісь 12 місяців. Тепер ми маємо ще й нову революцію – уже в Китаї і можна з цікавістю спостерігати і проводити паралелі. Сподіваюся, правляча верхівка Китаю не буде так тупити і піде на якісь уступки, бо 45 мільйонів бунтівних українців це ще фігня проти 1.3 мільярда злих китайців, серед яких кожен перший виріс на фільмах Джекі Чана.

Взагалі, китайцям варто занепокоїтись, бо в разі перемоги революції, цілком імовірно, що Росія попреться захищати права російськомовних в Північному Китаї. А це було б вже епічно.

Зовсім скоро мені стукне певна кругла дата і я поповню ряди двадцятирічних блукаючих душ. Може варто написати щось в дусі «100 речей, які я встиг зробити до 20-и років»? Буде видно. Бо треба вже складати список речей, які я маю зробити до 30 років, але там чомусь окрім «заробити купу грошей, або вмерти на лавочці біля вокзалу» нічого більше і нема.

З кожним роком все гірше відношусь до своїх днів народжень. Мало того, що самі люди не розуміють нащо святкувати наближення смерті, так ще й видумують різні традиції. Всі тебе раптом згадують один день на рік і ти стаєш пупом землі. Від лицемірства аж верне. Ще окей, якщо це найближчі люди, але коли тебе вітає якась тітка, яку ти бачив раз в житті, чи знайомий по роботі/навчанню, з яким ти взагалі не спілкуєшся зазвичай, то приходиш в легкий шок.

Останніми роками рятує режим «у літаку» на телефоні та видалені згадки про дату цього злощасного дня у соціальних мережах. А більше, ніж свій день народження, я не люблю чужі. Тому я прикладаю максимум зусиль, щоб відмазатись від таких міроприємств.

Та пофіг. Яка б фігня не творилась навколо, треба завжди пам'ятати, що планета і надалі крутиться, а люди й надалі залишаються смертельною пухлиною на тілі могутньої Землі. Peace.

Коментарі   

Оксана Скоц
0 # Оксана Скоц 2014-10-05 15:31
Трохи цинічно, але... У День народження можна собі дозволити робити те, що хочеться :lol:
Відповісти | Відповісти з цитатою | Цитувати | Поскаржитись

Додати коментар

Security code
Оновити

Поисковый анализ сайта
2011-2017 Всі права захищено.
При копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт myslinsky.org обов"язкове, інакше - знайду і руки відірву :)
Designed by Myslinsky Vladislav.
Головна | Контакти | Про автора