Marshall Mathers LP 2

Написано в У вільний час
  • Переглядів: 2500

5 листопада вийде 8-ий сольний альбом у кар’єрі Емінема. Останній альбом Recovery 2010-го року приніс такі хіти, як Love the way you lie, Not Afraid та Space bound. Навіть якщо ви далекі від його творчості, хоч одну із цих пісень ви точно чули.

Загалом свої музичні смаки я вже колись описував у статті «мої музичні погляди». Але варто деталізувати, що захоплюватись творчістю Маршала я почав ще до виходу альбому Relapse(2009 рік), так, я не застав перших альбомів, бо на той час ще й інтернету як такого не було, а диски собі могли дозволити тільки буржуї Laughing.

Не буду описувати його біографії, якихось деталей – це просто людина, яка вже ввійшла в історію. Окрім багатомільйонного(якщо не мільярдного) натовпу прихильників, є й безліч хейтерів, що цілком природньо.

Ось які аргументи в хейтерів.

  1. Агресія – саме це вони вбачають ледь не в кожній його пісні. Тоді звернемося до глобальнішого питання – для чого потрібна музика? Для емоцій. Одна із людських емоцій – гнів і злість, тож цілком природньо, що є така музика. І це аж ніяк не єдина емоція в його піснях.
  2. Брєдові тексти – кажуть зазвичай наші співвітчизники, які не знаючи англійської взагалі, читають переклади текстів пісень в гугл транслейторі. Та навіть якщо переклад максимально хороший – ним не передати ні гру слів, ні змісту у 80% випадків. А коли читаєш оригінал – все розумієш. Є як веселі пісні, в яких таки є той «брєдови текст», який тільки змушує посміхатись і є ліричні потужні та надихаючі пісні про багато важливих для людини речей.
  3. Крадені біти – бачив я людей, які жахалися того, що пісня No love з Recovery має перероблену музику з What is love – старої пісні 80-их, під яку хитали головами Джим Керрі і компанія у популярному відео. Можливо, не варто їх так засмучувати, сказавши, що всі артисти всіх жанрів роблять римейки на інші пісні. І вони не просто «крадуть» мінусовку, а легально купляють її у власника і перетворюють майже до невпізнанності.  Це нормально.
  4. Жено/гомо/ітдненависництво – ну є таке, Емінем не претендує на роль містера толерантність. Проте всі пісні, де є подібні вияви – це лише виплески емоцій, артист виражає свою думку у своїх текстах і не боїться цього. Так, він ображає цим велику кучу людей, але глибоко в серці ви теж не надто толерантні до собі неподібних? Тільки ви це не висловлюєте.

Так-от, хоч альбом виходить 5-го числа, злили його в мережу ще 31-го жовтня. Є категорія дуже моральних і стійких людей, які не слухають альбом, поки він не вийде офіційно. Ну я такого не розумію – люди думають, що якщо альбом злили, то музикант отримає набагато менше грошей від продажів. По-перше, всі альбоми виконавців такої популярності зливають за тиждень-два до офіційного виходу, по-друге, люди, які хочуть купити альбом - вони його куплять, не залежно від того чи вони прослухали його нелегально до того.

Так як я вже прослухав альбом, то можу однозначно сказати, що куплю диск, як тільки його десь побачу. Альбом вийшов чудовим, хоч багато хто так не вважає. Є люди, які кажуть, що він зпопсився. Адже робити пісні з Ріаною це типу позор. І при цьому всі люблять пісню з першого альбому MMLP – Stan, яку він записав теж з поп-виконавицею Dido. Тепер вони аргументують, що Ріана більш попсиста, ніж Дайдо. Що не так з цими людьми? В кожному альбомі має бути так звана пісня для радіо, адже якщо робити всі пісні олдскульними, то армія фанатів буде меншати, бо всі пісні будуть заборонені на радіо і по телебаченню.

Наступна причина невдоволення альбомом – продався. У Емінема підписаний контракт з Interscope, якби не цей контракт, навряд би Маршал був зараз одним з найвідоміших виконавців сучасності. Так, він би міг випускати пісні десь підпільно у підвалі і гордитись тим, що його не «купили», а також у кінці 90-х він би міг відмовитись від допомоги доктора Дре. А постає питання – навіщо? Навіщо якісь принципи, якщо музика у Емінема чудова і достойна того, щоб побільше людей її чуло. А щоб більше людей почуло, потрібні гроші на просування, які надає лейбл. Тому контракт з лейблом у цьому випадку цілком виправданий. Не виправданий він у тих артистів, які реально не мають таланту і роблять відверте лайно, а лейбл їх однаково просуває.

Щоб багато не розписувати, скажу тільки, що восьмий альбом вартий прослуховування, адже тут є дуже різні пісні, кожна з яких несе свій зміст, свою унікальність. Так, є кілька пісень, які «так собі», але кілька невдалих пісень, з загальної кількості у 20 пісень це ніщо. Якщо брати цей же жанр, відсоток невдалих пісень у альбомах зашкалює останнім часом у Jay-Z, його альбом цьогорічний взагалі мене розчарував.

Якщо навіть якимсь чудним чином так станеться, що жодна пісня вам не сподобається на слух, тоді прочитайте оригінали текстів цих пісень і зрозумійте про що ці пісні, а тоді робіть висновки. Ну а якщо ви взагалі далекі від англійської, тоді вчіть англійську.

p.s. мужику 41 рік

Мир всім, смаки у всіх різні, рамінь.


2011-2020 Всі права захищено.
При копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт myslinsky.org обов"язкове, інакше - знайду і руки відірву :)
Designed by Me (or not).
Головна | Контакти | Про автора