Коли єство рветься в далечінь

Написано в Думки вголос
  • Переглядів: 1504


В кожної людини настає момент, коли вона хоче поїхати світ за очі. Відірватися від буденних клопотів, кинути всі справи і гайнути куди-небудь. Зазвичай ми про це мріємо, проте завжди знаходимо відмовки.

Основна причина, через яку більшість українців не подорожує – відсутність грошей. І тут я погоджусь лише частково, адже історія знає чимало випадків та чимало людей, які обходили всю земну кулю з вітром в кишенях.

Це, звичайно, дуже сміливі та відчайдушні люди і я ними щиро захоплююсь. Проте таких людей досить мало, потенційним туристам потрібен комфорт та безпека. Такі туристи не шкодують грошей на гарну подорож – летять бізнес-класом, живуть в номерах люкс в 5-ти зіркових готелях. Одна з найбільших переваг в багатстві – ви можете поїхати куди заманеться. Я взагалі ніколи не зрозумію пристойно забезпечених людей, які ніколи не були за межами своєї ж країни.

В моєму ж випадку ні про яке забезпечення не йдеться. Кілька тижнів тому я почав серйозно обдумувати можливість кудись поїхати літом. Мабуть це настання весни так вплинуло, проте хочеться змінити обстановку, побачити щось нове.

Тоді я нагуглив список країн, в які можна потрапити без всіляких там віз. Список доволі чималий(на моє здивування), проте країни явно не айс. Точніше є непогані варіанти, допустим Куба, Мексика ітд, проте більшість із пристойних країн знаходяться за пів земної кулі. А це означає неймовірно дорогі квитки на літак. Читав я і про бюджетні авіалінії, проте вони рідко мають відкриті напрямки в безвізові країни ну літати в них якось трьохи стрьомно.

Тож було вирішено шукати щось поближче. На великий жаль, всі файні країни Європи, як от Франція, Італія, Німеччина та інші, закриті візами. Воно і правильно – нащо тим країнам проблем з кучею українців? Всі максимально ближні варіанти включають в себе Білорусь, Молдову, Румунію та Росію. Великого бажання туди тащитись у мене нема, бо я не вбачаю великої різниці між усіма цими країнами та Україною. Тож я взагалі відкинув варіант виїзду цього року за кордон. Тим більш закордонний паспорт я досі не зробив, хоч це й не велика проблема.

Тоді я подумав, а що мені може запропонувати Україна? В нас є море. Навіть два моря. На морі я вже був, тому певна інтрига втрачається. Тим більш ціни на відпочинок у Криму зараз просто неадекватні. Тож море якось відкотилось на другий план.

Їхати у великі міста? Типу Київ, Харків, Одеса, Донецьк. Взагалі не айс, враження від Києва у мене були не з найкращих, я колись про це вже писав. Та й взагалі перебиратися з одного мурашника в інший не в кайф. Тут я згадав, що зовсім поруч красується місто Львів. Не повірите, але у Львові я досі не був. Тобто фізично був при поїздці поїздом у Київ, але на землю не ступав і не прогулювався.

Львів мені здається досить хорошим вибором хоча б тому, що всі його хвалять за архітектуру. Франківськ, як відомо, є «маленьким Львовом», тому мені особливо цікаво було б поглянути на архітектуру австрійського типу в більших масштабах. Тож наразі я маю досить серйозні плани поїхати літом мінімум на кілька днів у Львів.

Проте до літа ще є трохи часу, який теж можна використати з користю. І тому кілька днів тому мій мозок видав ідею поїздки в Чорнобиль. Чому ж я раніше про це не подумав? Мені «пощастило» народитися в країні, де сталась наймасштабніша ядерна катастрофа всіх часів, чому б не поїхати на місце тогочасних подій? Зразу було загуглено на цю тему і знайдено немало компаній, які пропонують екскурсії до Чорнобиля. Багато консервативних людей зараз почнуть нити про радіацію, небезпеку, а фанати сталкеру – про мутантів і тому подібне. Проте я знайшов чимало інформації про радіацію по маршруту екскурсії і все вказує на те, що рівень радіації, який люди отримують при 5-годинному перельоті реактивним літаком є більший, ніж під час цієї подорожі. Тож зваживши всі за і проти було вирішено скористатися таким шансом.

Екскурсії в Чорнобиль відбуваються практично щотижня, тому проблем з термінами бути не має. А враховуючи непогану кількість травневих «святкових» вихідних я навіть прикинув, що 1 травня було б непогано туди поїхати.

Не знаю, чи вийде в травні, проте знаю точно, що я це рано чи пізно зроблю. На літо переносити не хочеться через мою ненависть до жари і задухи, тому зараз було б ідеально.

Знаєте, інколи в дорослому житті можна знайти і переваги. І ось одна з них – ви можете поїхати куди-завгодно. Варто лишень назбирати трохи грошей та пройнятись відповідним бажанням.

P.S. моя найбільша мрія завжди буде Австралія :)

Коментарі   

Олександр
0 # Олександр 2013-04-14 10:27
Ага і ще потрібно щоб на роботі відпустку дали.. Ні, багатьох людей тримають на короткому ланцюгу - ні грошей, ні можливостей...
Відповісти | Відповісти з цитатою | Цитувати | Поскаржитись
Владислав Мислінський
0 # Владислав Мислінський 2013-04-14 13:47
Quoting Олександр:
Ага і ще потрібно щоб на роботі відпустку дали.. Ні, багатьох людей тримають на короткому ланцюгу - ні грошей, ні можливостей...

от того я й хочу в період студентства кудись поїхати, бо розумію, що потім почнеться робота і рутина до кінця життя :sad:
Відповісти | Відповісти з цитатою | Цитувати | Поскаржитись
богдан
0 # богдан 2013-06-23 15:35
Кількість і якість твоїх мандів залежидать, я гадаю від так званої пілігримської пасіонарності(р івня енергії на задоволення бажань, що виникають). І якщо у тебе є цей потяг бути десь де ти ще не був, то мозок знайде можливості подолати фінансові та інші бар'єри.
Автостоп, каучсерфінг, веломандрівки, життя в наметі з польовою кухнею, сквотинг, airbnb, вантажними поїздами тощо. І в такому разі достатньо 200-300 грн, щоб подолати десятки тисяч кілометрів.
Відповісти | Відповісти з цитатою | Цитувати | Поскаржитись
Владислав Мислінський
0 # Владислав Мислінський 2013-06-23 17:35
Quoting богдан:
Кількість і якість твоїх мандів залежидать, я гадаю від так званої пілігримської пасіонарності(рівня енергії на задоволення бажань, що виникають). І якщо у тебе є цей потяг бути десь де ти ще не був, то мозок знайде можливості подолати фінансові та інші бар'єри.
Автостоп, каучсерфінг, веломандрівки, життя в наметі з польовою кухнею, сквотинг, airbnb, вантажними поїздами тощо. І в такому разі достатньо 200-300 грн, щоб подолати десятки тисяч кілометрів.

Звичайно, є багато способів за 200-300 грн об"їхати пів континенту, проте бажання подорожувати конфліктує з бажанням залишитись в безпеці.
Відповісти | Відповісти з цитатою | Цитувати | Поскаржитись

Додати коментар

Security code
Оновити

Поисковый анализ сайта
2011-2017 Всі права захищено.
При копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт myslinsky.org обов"язкове, інакше - знайду і руки відірву :)
Designed by Myslinsky Vladislav.
Головна | Контакти | Про автора