Чергова водичка

Написано в Думки вголос
  • Переглядів: 1151

Вчора був чи не найспекотніший день з усіх, які я пам’ятаю. Померти хотілося особливо яскраво. Сьогодні вже пролився дощ і наче полегшало, хоча все рівно душно.

Як людські пріоритети і амбіції міняються за якийсь рік можна побачити на моєму прикладі. Від учора я вже маю офіційну роботу офісним планктоном, через тиждень ми переїдемо на нову квартиру, а через місяць я переводжуся на заочну форму навчання. Про всі її плюси я вже писав.

В підсумку виходить, що вільного часу в мене стане набагато менше. Зате основний робочий час я буду робити щось корисне і вчитися чомусь корисному, а не просиджувати штани на парах.

Новий «Термінатор» загалом порадував старим-добрим Арні (старим, але не іржавим), молодою Сарою Коннор і непоганим екшном в старому стилі. Підвів лише сюжет, який геть став попсовий і вже не тягне на філософські елементи першої чи другої частин. Наприклад, яким чином армія людей може мати перевагу над армією роботів?

По сюжету 3 мільярди людей померли. Залишилось 4 мільярди. З них основна частина жінки, діти і старі. Як збацати армію в хаосному постапокаліптичному світі? Навіть старої версії термінатори мають в сотні разів швидшу реакцію, ніж люди.

Все скотилося з філософської фантастики в просто фантастику. Так і з життям.

Коментарі   

Владислав Мислінський
0 # Владислав Мислінський 2015-07-15 08:22
брокером
Відповісти | Відповісти з цитатою | Цитувати | Поскаржитись
Владислав Мислінський
0 # Владислав Мислінський 2015-07-16 07:58
агрокомпанія
Відповісти | Відповісти з цитатою | Цитувати | Поскаржитись

Додати коментар

Security code
Оновити

Поисковый анализ сайта
2011-2017 Всі права захищено.
При копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт myslinsky.org обов"язкове, інакше - знайду і руки відірву :)
Designed by Myslinsky Vladislav.
Головна | Контакти | Про автора